17 494 жінки зі 158 країн: перименопауза відчувається зовсім не так, як нас готували

Дослідження «Global perspectives on perimenopause: a digital survey of knowledge and symptoms using the Flo application» ↗ опублікували в липні 2026 року в журналі Menopause — виданні The Menopause Society. Дослідники з Mayo Clinic разом із застосунком для відстеження циклу Flo опитали 17 494 жінки віком від 18 років у 158 країнах, з них 12 681 — віком 35 років і старше. Наскільки відомо авторам, це перша спроба порівняти знання про перименопаузу та її симптоми одразу в такій кількості країн.

Головний результат — розбіжність. Коли жінок питали, що вони знають про перименопаузу, найчастіше називали припливи (71%), проблеми зі сном (68%) і набір ваги (65%). Але коли жінки віком 35+ описували те, що переживають насправді, порядок виявився іншим: втома (83%), фізичне й розумове виснаження (83%), дратівливість (80%), пригнічений настрій (77%), проблеми зі сном (76%), розлади травлення (76%) і тривожність (75%). Припливи — те, що майже всі асоціюють із цим періодом, — узагалі не очолили список реальних симптомів. У вужчій групі жінок 35+, які сказали, що перебувають у перименопаузі зараз, ті самі симптоми були ще вищими: виснаження 95%, втома 93%.

Ця прогалина має практичну ціну. Симптом, до якого вас підготували, можна назвати, знайти про нього інформацію і принести лікарю. У втоми, зниженого настрою, поганого сну й розладів травлення такої етикетки немає — їх списують на стрес, перевтому, залізо, щитоподібну залозу, тривожність або просто вік. Власний висновок авторів — розбіжність між тим, що жінки знають про перименопаузу, і тим, що вони переживають; вони наполягають, що виправляти треба розпізнавання симптомів, а не додавати обізнаності саме про припливи. Рівень знань суттєво відрізнявся за регіонами (P<0,001): найвищий — у Великій Британії, Ірландії, Канаді, Австралії та Нідерландах, США — на шостому місці.

Жінкам, які живуть із діабетом або стежать за цукром, цей список варто перечитати двічі. Втома, виснаження, поганий сон, дратівливість і зміни травлення — це більш-менш точно симптоми високого або стрибкоподібного цукру. Тобто в перименопаузі ці два стани можуть маскувати одне одного в обидва боки. Падіння естрогену справді змінює чутливість до інсуліну, тож питання не в тому, щоб обрати одне пояснення замість іншого. Це причина вимірювати, а не припускати, — і окремо назвати перименопаузу лікарю, якщо поєднання цих симптомів нове й не схоже на ваш звичний стан.

Про обмеження дослідження варто сказати прямо. Це поперечне (одномоментне) опитування людей, які вже обрали користуватися застосунком для відстеження циклу, — а це група, що радше молодша, більш залучена до теми здоров’я, краще обізнана про свій цикл і має смартфон. Воно не показує, наскільки поширені симптоми перименопаузи у світі, і не доводить, що гормональний перехід спричинив конкретний симптом: нічого тут не підтверджували клінічно й не спостерігали в часі. Що вибірка такого розміру й такої географії показує добре — це форму розриву між очікуванням і досвідом. І цей розрив достатньо стабільний, щоб на нього зважати.

Що каже наука